Одним з найцінніших скарбів самобутньої культури українського народу, яке відображає його багатогранне життя, є танцювальне мистецтво. Народні танці виникли з певних обрядових дійств, виконувались на традиційних народних гуляннях, де органічно поєднуються поезія, музика, хореографія. Народний танець має традиційну для кожної місцевості рухи, ритми, костюми і відображає стихійний вияв почуттів, настрою, емоцій. хореографічне мистецтво вчить дітей красі та виразності рухів, формує їх фігуру, розвиває фізичну силу, витривалість, кмітливість, виховує впевненість у собі, своїх творчих здібностях. Завдяки системному хореографічному навчанню та вихованню гуртківці залучаються до загальних естетичних та танцювальних надбань, а розвиток їх танцювальних та музичних здібностей допомагає більш тонкому сприйняттю професійного хореографічного мистецтва.
Основою хореографічного навчання народного танцю є розучування та виконання танців народів України і світу. Між собою поєднані танцювальні вправи і танцювальні рухи класичного, народного та історично -побутового танцю. Окрім цього, в процесі навчання діти отримують елементарні знання з музичної грамоти.
Постановча робота і репетиції відбуваються протягом усього навчально - виховного процесу і має на меті розвиток творчих та акторських здібностей гуртківців, розуміння змістивності танцювального.