|
Міцніла економіка колгоспів, підвищувалася врожайність, з'явилися перші вантажні автомашини. Артіль «Червоний маяк» у 1938 році одержала з кожного гектара по 7,4 цнт волокна коноплі й була затверджена учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки. По 7,7 цнт коноплеволокна одержала з гектара бригада І. Г. Кириченка. В 1939 році вона зібрала з кожного гектара по 350 цнт овочів й також була учасником ВСГВ. Добрих успіхів добилися хлібороби колгоспу «Іскра». Напередодні війни вони виростили по 23,6 цнт ячменю, 14,5 цнт проса з гектара. Щоб досягти ще кращих показників, в артілях створювалися агрогуртки, де здобували агрономічні знання й переймали передовий досвід 16 ланкових і 45 рільників. У січні 1941 року діяла агрошкола. При Холминській МТС працювали курси трактористів, комбайнерів, шоферів, які відвідувало багато жінок, що відгукнулися на заклик знатного бригадира тракторної бригади Старобешівської МТС Донецької області П. М. Ангеліної — «Дівчата — за кермо!». Нарощував потужності спиртовий завод. У 1935 році він виробив 115,4 тис. декалітрів спирту. Серед робітників підприємства широкого розмаху набрав стаханівський рух. 1938 року тут налічувалося 40 стахановців. Завдяки наполегливій праці їх, усього колективу, план 1939 року був перевиконаний на 28 проц. У 1940 році кількість стахановців зросла до 69 чоловік, цього звання були удостоєні всі комуністи-виробничники. Систематично перевершував свої плани лісопильний завод, на якому 1940 року працювало 50 робітників. Зростала торговельна мережа. В селі в 1941 році працювало 6 магазинів, їдальня, ресторан. Рік у рік підвищувався добробут трудящих. У 1939 році 1054 чоловіка були вкладниками ощадкаси. Сума їх збережень становила 238,5 тис. карбованців . Жителів Холмів 1940 року обслуговувала лікарня на 50 ліжок, де працювало 3 лікарі й 12 медпрацівників з середньою спеціальною освітою. Діяла також аптека, на спиртовому заводі — медпункт. Особливо великі зміни сталися в розвитку освіти. 1926 року відкрито семирічну школу, 1936 року збудовано двоповерхове приміщення для школи-десятирічки, яка того ж року гостинно відкрила двері учням. Напередодні війни у ній навчалося 733 школярі й налічувалося 3О учителів. Тривала робота, спрямована на ліквідацію неписьменності серед дорослого населення: до 1938 року діяли школи лікнепу. В 1939 році створено вечірню школу. В районному будинку культури, спорудженому в 1936 році, в двох колгоспних клубах і клубі спиртового заводу Працювали гуртки художньої самодіяльності, в яких 1940 року брали участь 300 чоловік. 1936 року відкрито кінотеатр. Діяли також районні бібліотеки для дорослих і для дітей. Виходила районна газета «За більшовицькі кадри». Напередодні Великої Вітчизняної війни в Холмах було 4 первинні парторганізації: на спиртовому заводі, в МТС, райспоживспілці та в райвиконкомі, у яких налічувалося понад 60 комуністів. Вони йшли в авангарді соціалістичного змагання в колгоспах, на підприємствах, очолювали найвідповідальніші ділянки роботи. Міцною була комсомольська організація. Вона об'єднувала 200 членів ВЛКСМ. Разом з комуністами комсомольці багато уваги приділяли оборонній роботі. В 1940—1941 рр. проводилося військове навчання партактиву. Молодь складала норми на оборонні значки . Мирну працю радянських людей 22 червня 1941 року порушив віроломний напад німецько-фашистських загарбників. Уже на другий день 105 чоловік пішло в Червону Армію. Жінки й чоловіки, які залишилися, з подвоєними зусиллями працювали в колгоспах, на заводах, в установах, 240 чоловік записалось у винищувальний батальйон . Ще в липні, коли фронт тільки наближався до села, обком партії створив Холминський підпільний райком КГІ України. Заготовлялася зброя, в навколишніх лісах закладалися продовольчі бази, було створено три партизанські загони з 90 чоловік під командуванням 1. І. Водоп'яна, О. П. Балабан, Б. С. Туника. До них увійшли партійні організації райкому партії, райвиконкому, спиртового заводу, більше половини комуністів Холмів, багато комсомольців, активістів. Підпільний райком партії у складі І. М. Курочки (перший секретар), І. І. Водоп'яна, Ф. К. Гузяра, I. П. Леоненка, С. С. Ярошенка, М. Д. Олійника, А. П. Михайленка, Г. Б. Биховського визначив явочні квартири у Н. О. Єременка, П. Д. Рудяк та Т. А. Єременко.
23 серпня 1941 року гітлерівці захопили село. З самого початку окупації Холминський район став партизанським краєм. Населення всіляко підтримувало партизанів, підпільників, щодня випікало й доставляло їм хліб, інші продукти. Щоночі в Холми приходили комуністи, партизани. Вони зустрічалися з місцевими жителями, діставали у них відомості про сили ворога, радили, як шкодити окупантам. У Холминських лісах розгорнув свою діяльність підпільний обком партії. Тут склався кістяк партизанського з'єднання двічі Героя Радянського Союзу О. Ф. Федорова. До нього влилося три Холмипські загони месників. 16 вересня в Холмах відбулася сесія районної Ради депутатів трудящих її відкрив член райвиконкому, один з секретарів підпільного райкому партії І. І. Водоп'ян. Він розповів про хід війни й заходи, яких потрібно вжити, щоб народне добро не дісталося ворогові. Одностайно було прийнято рішенпя: колгоспну худобу й інвентар роздати по дворах, а коней передати партизанським загонам. Частину провіанту й фуражу виділити партизанам, а решту взяти паселенпю на збереження. Потім депутати провели збори колгоспників і практично допомогли впровадити у життя рішення сесії, яка зміцнила й загартувала віру людей в Радянську владу, що діяла навіть на території, тимчасово зайнятій ворогом . Протягом всієї війни ця віра була твердою й непохитною.
Читати далі...
| |