Виховання свідомого ставлення до навчання, розвиток пізнавальної активності та культури розумової праці. В старшому шкільному віці виникає потреба і можливість удосконалювати свою навчальну діяльність, що проявляється у прагненні до самоосвіти, виходу за межі програми. Навчальні дії можуть переростати в методи наукового пізнання, сприяючи злиттю навчальної діяльності з елементами дослідницької роботи. Орієнтаційні та виконавські навчальні дії можуть виконуватись не лише на репродуктивному, а. й на продуктивному рівнях. Особливого значення набувають контрольно-оцінювальні дії до початку роботи у формі прогнозної самооцінки, планувального самоконтролю своєї навчальної роботи і на цій основі — прийомів самоосвіти.
Уміння формулювати в навчальній діяльності нестандартні навчальні завдання і знаходити водночас нестереотипні способи їх вирішення є передумовою творчого ставлення до праці.
У старшому шкільному віці широкі пізнавальні мотиви закріплюються за рахунок того, що інтерес до знань пов'язаний із закономірностями навчального предмета та основами наук. Навчально-пізнавальний мотив (інтерес до способів здобування знань) удосконалюється як інтерес до методів теоретичного і творчого мислення (участь у шкільних наукових товариствах, застосування дослідницьких методів аналізу на уроці). Мотиви самоосвітньої діяльності в цьому віці пов'язані з більш далекими цілями, життєвими перспективами вибору професії.
Складається чітко виражений інтерес до раціональної організації розумової праці, а також прагнення аналізувати індивідуальний стиль своєї навчальної діяльності, визначення сильних і слабких сторін своєї навчальної роботи.
У виховній позашкільній роботі зі школярами рівноцінно використовуються як індивідуальні, так і групові форми, спрямовані на формування інтелекту. Проводяться диспути "Навчання — то лише твоя особиста справа?", "Знання і мораль", "Добре навчатися —- це обов'язок і радість", "Освіта і твоя майбутня професія".
Школярі сприймають і запам'ятовують матеріали лекцій, беруть участь в евристичних бесідах. Письмово та усно рецензують відповіді і письмові роботи товаришів. На уроках української та зарубіжної літератури розв'язують проблемні ситуації, переносячи питання поведінки героїв в сучасні умови та особисте життя. Учні організовують і проводять ігри типу "Що? Де? Коли?", предметні вікторини та багатоступеневі конкурси. Ведуть індивідуальні та групові спостереження й дослідження наукових проблем, висувають гіпотези, складають плани невеликих наукових досліджень, виступають з повідомленнями на конференціях, є членами МАН. Старшокласники започатковують і випускають саморобні журнали та газети. Школярі ведуть пошукову роботу, археологічні розкопки, роблять дописи в місцеву та республіканську пресу. Проводять вечори-зустрічі з представниками потрібних і поширених у даному регіоні професій, запрошують фахівців для проведення профконсультацій і профвідборів. Практикується заміна вчителя учнем на певних етапах уроку.
Забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їхнього здоров'я. Організовують і проводять вечори, бесіди, лекції, конференції про спорт і туризм, зміцнення здоров'я, загартування, важливість фізичного виховання для формування гармонійно розвиненої особистості. «Театралізоване свято козацької слави "А ми тую славу збережемо".
Вечір козацьких традицій.
"Людина з легенди" (про Байду Вишневського).
Український патріотизм як стан душі українця ("Тарас Бульба", "Чорна Рада").
* Вечір "Слава навіки буде з тобою".
* Запорозька Січ — осередок визвольної боротьби українського народу в XVI—XVII ст. (за працею В. Антоновича "Коротка історія козаччини").
Читацька конференція за книгою О, Анаповича "Розповідь про запорозьких козаків". Учні зустрічаються з відомими спортсменами, тренерами, медичними працівниками й працівниками фізичної культури та спорту, постійно стежать за розвитком фізичної культури, спорту, туризму в Україні та за кордоном. Дивляться та обговорюють спортивні кінофільми, відвідують спортивні змагання, читають книги про спорт, туризм, фізичний розвиток людини, про видатних спортсменів, тренерів, про те, яке місце займає фізична культура, спорт, туризм у житті багатьох визначних людей.
Складають і дотримуються правильного режиму дня, занять фізичною культурою, спортом і туризмом. Дотримуються правил особистої та суспільної гігієни й санітарії. Вдосконалюються в обраному виді спорту, прагнуть досягти певних результатів, обстоюють спортивну честь школи, беруть участь у спортивних змаганнях, спортакіадах школи, захищають честь школи на районних, міських, обласних олімпіадах.
Збори козацтва "І покажем, що ми, браття, козацького роду", "А нумо, козаки", "Козацькі забави".
Удосконалюють техніку виконання вправ у спортивній гімнастиці, легкій атлетиці, лижній підготовці, техніку і тактику в спортивних іграх. "Згори у ворота", "Біатлон", "Гірськолижна естафета", "Естафета з елементами баскетболу", "Перетягування канату".
Виконують спортивні розряди з туризму. Ведуть краєзнавчу та пошукову роботу за завданнями туристичних гуртків і шкільних музеїв. Оволодівають початковою військовою підготовкою. Беруть участь у роботі гуртків і секцій військової справи, в олімпіаді ПВП, табірних зборах. Надають першу медичну допомогу, попереджують спортивний травматизм, удосконалюють навички самоконтролю у процесі занять спортом. Ведуть роботу інструкторів з обраних видів спорту з молодшими школярами та підлітками, організовують будівництво спортивних споруджень на шкільній території. Стежать за дисципліною, порядком і чистотою на спортивних майданчиках. Ведуть заняття в туристичних гуртках, організовують походи та екскурсії з молодшими школярами і підлітками місцями бойової та трудової слави. Організовують і проводять туристські змагання, ведуть роботу гуртків і секцій військової справи. На особистому прикладі показують молодшим школярам і підліткам правильне ставлення до фізичної культури, спорту і туризму, до правил санітарії та гігієни. Створюють у колективі негативне ставлення до фактів порушення занять фізичною культурою, спортом, туризмом, спортивного режиму та спортивної етики, до випадків паління та вживання спиртних напоїв та інших негативних звичок, які завдають шкоду здоров'ю.
Основні особливості і завдання виховання обдарованих учнів 10—11-х класів. Основним видом діяльності в ранній юності залишається навчання. Поєднана з життям освіта молоді є основним шляхом реалізації її життєвих прагнень, джерелом подальших досягнень у її загальному інтелектуальному розвитку, становленні її світогляду, моральних і естетичних почуттів, а також зростання і збагачення обдарованості.
Багато ознак вказують на те, що вступ у юнацький вік — це вдячна пора і для систематичного прилучення до мистецтва, до художньої творчості. Інтерес до художньої творчості виявляється в ці роки у різних напрямках. У багатьох школах видаються рукописні журнали, де можна зустріти не лише вірші, а й оповідання та сценарії старшокласників. Ці журнали виразно і мальовничо оформляються самими учнями. Старшокласники часто бувають авторами і виконавцями театралізованих сценок, зокрема й для шкільних радіопередач. Цей вік вдячний і для фото й кіно творчості.
Щоправда, у старших класах у багатьох учнів значно чіткіше, ніж у попередніх класах, виявляється потяг до математики, до природничих або гуманітарних наук. Старший вік — це період становлення, формування спеціальних нахилів і здібностей.
Велику роль у розвиткові математичних здібностей, математичної обдарованості відіграє математика. Математичні здібності виявляються в характері сприйняття математичної задачі (в широкому розумінні слова). Сприймаючи її, учні виділяють показники, істотні для даного типу задачі, і величини, неістотні для цього типу, але істотні для конкретного варіанта. Це дає їм змогу одразу побачити схему задачі. Тобто математичні здібності виявляються у формалізованому сприйнятті математичного матеріалу (математичних об'єктів, відношень і дій), пов'язаному з швидким "схоплюванням" у конкретній задачі, в математичному вираженні їх формальної структури, а також деяких особливостях мислення у процесі математичної діяльності.
Це мислення характеризується швидким і широким узагальненням, тенденцією мислити "згорнутими" висновками, великою рухливістю мисленнєвих процесів, багатством аспектів у підході до розв'язання задач, легким і вільним переключенням з однієї розумової операції до іншої, прагненням до яскравості, простоти, раціональності, економності розв'язання. Нарешті, математичні, зокрема геометричні, здібності виявляються в розвитку просторових уявлень. В області конструктивно-технічних здібностей старшокласників виділяються такі компоненти: спостережливість щодо технічних приладів, здатність бачити недосконалість і недоліки в них, точність і гострота просторових уявлень, комбінаційна здібність (створювати з даних вузлів, деталей нові комбінації), вміння зіставляти властивості різних тіл, матеріалів, розуміння практичної доцільності застосування того чи іншого технічного прийому чи вибору технічного приладу.
Важливе місце у дитячій технічній творчості посідають також макетування, моделювання та колекціонування. Це теж сприяє глибокому пізнанню явищ навколишньої дійсності. Значущість такої роботи полягає насамперед у розвиткові здібностей, у подальшому розвиткові обдарованості окремих учнів.
Історичну роль у мисленнєвій діяльності старшокласників починають відігравати наукові гіпотези, пошукові міркування. Розвивається здатність міркувати, обґрунтовувати свої судження, доводити істинність висновків. Здатність логічно мислити стає джерелом притаманного молоді цього віку критичного ставлення до засвоєння ними знань, до висловлювань дорослих. З'являється прагнення обстояти свої погляди, посперечатися з іншими.
Високий рівень загальних здібностей — це передумова успішного розвитку спеціальних здібностей. Саме в юнацькому віці створюються найсприятливіші умови для розвитку у процесі оволодіння основами наук, розширення і поглиблення в добре продуманій позакласній роботі.
У старшому юнацькому віці відбувається перебудова мотивації літературної творчості. Старшокласники дорослішають, у них формується світогляд, іде пошук ідеалів і життєвого покликання. Твори присвячуються юності, мріям про майбутнє, про своє покликання, про дружбу і кохання. А починаючи з 8-го класу — твори зі світоглядним змістом. Старшокласники пишуть велику кількість віршів зокрема ліричних. Потреба у висловлюванні своїх почуттів і думок у поетичній формі буває у деяких старшокласників настільки інтенсивною, що вони здатні переживати натхнення, велике душевне піднесення, в момент якого вони творять з легкістю і продуктивністю. Мірою того як школярі починають систематично творити, залежно від індивідуальних особливостей формуються окремі компоненти літературних здібностей (поетичне сприймання, творча уява, здатність імпровізувати, образне мислення, вміння будувати сюжет та ін.). Ці компоненти нерозривно пов'язані з розвитком процесів розумової діяльності. Вчителі філологи при використанні відповідних педагогічних прийомів роботи слід розширювати літературні можливості школярів і всіляко їх заохочувати.
Деякі види і форми роботи з обдарованими учнями 9— 11-х класів. Уроки математики у старших класах, найрізноманітніші форми позакласної роботи з математики дають добру можливість учителям побачити риси загальної розумової обдарованості, які притаманні деякій частині старшокласників. І не лише побачити, а й потурбуватися про подальший розвиток і вдосконалення такої обдарованості. Загальна розумова обдарованість — це висока пізнавальна активність і допитливість, швидкість і точність виконання розумових операцій, це сформовані навики логічного мислення, це розвиненість творчого мислення і уяви та ін.
Кожна форма позакласної роботи з математики, добре продумана і підготовлена, дає можливість старшокласникам зацікавитись математикою, виявити свої розумові здібності, подумати про їх дальший розвиток.
Сьогодні найпоширенішою формою роботи в позанавчальний час є математичний гурток, факультатив, математичні вечори, свята, олімпіади, товариства. Особливо популярними за останні роки стали такі форми, в яких переважають математичні ігри, змагання, турніри, вікторини. Учням особливо подобається придумувати різні назви цим формам. Крім КВК, це гра "ЗНАВЕРІНТ" (знавці, ерудити, інтелектуали), "100 професій
ЕОМ", "Ерудит", "Морський бій", "Піфагорові онуки", "Математичний ринг" і особливо популярне математичне "Поле чудес".
Особливої вдумливості і творчості вимагає від старшокласників написання на математичні теми рефератів, повідомлень, випуск газет І бюлетнів.
Яку б форму роботи не запропонував би вчитель або учні, для її проведення варто створити сприятливу атмосферу. Доброзичливість з боку вчителя, його відмова від критики, моралізаторства, надана нам можливість учням активно ставити питання, заохочення оригінальних думок, рішень — усе це сприяє розвиткові та зміцненню загальної обдарованості старшокласників.
Для розвитку творчих конструктивних винахідницьких можливостей обдарованих дітей у школах з успіхом можуть використовуватися майстерні. Цікаву форму роботи в цьому плані запропонував відомий педагог І. П. Волков. Це творчі кімнати. їх три, перша призначена для виготовлення недіючих виробів (макетів, іграшок), для занять ліпленням, різьбленням, інкрустацією. Друга творча кімната організовується на базі шкільної майстерні, її завдання — виготовляти діючі вироби: модулі машин, паркових атракціонів, залізницю і т. ін. Третя творча кімната організовується на базі кабінету малювання і креслення і призначається для художньої творчості. Це художня студія.
Таких творчих кімнат може бути багато, стільки, скільки в школі вчителів. Тому може бути, зокрема, й кімната поетів і письменників, істориків, фізиків і т. д. Для творчих кімнат не треба спеціальних приміщень, цю роль може виконувати будь-який навчальний кабінету позаурочний час.
Вагомою формою заохочення обдарованих старшокласників до технічної творчості є різноманітні шкільні конструкторські бюро, науково-технічні товариства, "Товариства працьовитих і допитливих", "Любителі космонавтики". Крім цього, школи вже накопичили великий досвід проведення різноманітних науково-технічних олімпіад, турнірів, клубів, тижнів, вечорів наук і техніки, математичних, фізичних та інших гуртків.
Великий інтерес у деякої частини старшокласників викликають фотоапарат і кінокамера (відеокамера), оволодіння якими також дає поштовх до творчості. Підсумком науково-технічної творчості можуть бути різноманітні за тематикою виставки робіт старшокласників. Добре продумані та оформлені, ці виставки є добрим заохочувальним стимулом і для учасників виставки і для тих учнів, які ще не встигли відчути потягу до технічної творчості.
Названі нами різноманітні заходи школи з розвитку в учнів конструктивно-технічних, раціоналізаторських здібностей є певною мірою масовими заходами. Проте вони не виключають індивідуальної роботи вчителя з окремими талановитими учнями яку школі, так і у позашкільний час.
У практиці вчителя-філолога є багато форм роботи з літературно обдарованою молоддю, з тими старшокласниками, які цікавляться літературою, люблять її. Залежно від віку, рівня розвитку учнів організаційні форми позакласної літературної роботи дуже різноманітні. Літературний вечір — це одна з важливих форм. До таких вечорів треба довго і старанно готуватися, залучати до їх організації і проведення учнів. Види літературних вечорів найрізноманітніші: вечори, присвячені ювілеям письменників, актуальним літературним темам, вечори обговорення книг, вечори ліричного вірша, байки, українські народні казки та ін.
У програмі вечора доцільно поєднувати доповіді учнів з декламацією, виконуванням п'єс, уривків з творів письменників, з танцями, музикою, співами. У цьому теж виявляється обдарованість молоді. Нелегкий для проведення з старшокласниками є літературний диспут. Нелегкий тому, що мусить гранично мобілізувати активність учнів, схвилювати іх, вивчити вже певним чином сформовану думку, погляд.
Підготовка до диспуту не повинна перетворюватися на репетицію з вивченими напам'ять промовами або ж погано прочитаними, з аркуша виступами. Добре підготовлені літературні диспути поглиблюють знання учнів з даного предмета, сприяють формуванню у них естетичних смаків, виробленню вміння працювати з книгою, спонукають старшокласників думати, сперечатися, обґрунтовувати свої думки, цим самим стимулюючи розвиток їхньої пізнавальної активності.
Читацькі конференції практикуються з метою широкої пропаганди художньої літератури, більш поглибленого вивчення певного літературного твору і т. ін. Не менш важливим засобом розвитку активності, збагачення знаннями є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитися з місцями, де жили й працювали видатні письменники, з пам'ятками мистецтва,, літературно-меморіальними музеями і т. ін. Інтерес до літератури спонукає старшокласників до створення літературних альманахів, журналів, газет, виставок. Саме тут криється можливість учнів показати, виявити свою власну художню і організаторську творчість, а вчителю — підтримати і заохотити її.
Особливу турботу вчителі-філологи мусять виявити до тих обдарованих юнаків і дівчат, у яких наявні творчі літературні здібності; вони пишуть вірші, оповідання, байки тощо.
Це особливо тонка, делікатна робота вчителя, коли необережне слово, а то й просто нетактовність примусить талановитого учня замкнутися у собі або й узагалі залишити літературну творчість. Першочерговим завданням учителя є виявлення рівня творчих літературних здібностей у обдарованих старшокласників з тим, щоб поступово збагачувати, вдосконалювати їх. У школі можна організовувати гурток початківців поетів чи прозаїків. На занятті гуртка читаються або обговорюються вірші чи оповідання, аналізуються їх недоліки чи знахідки. Великим творчим стимулом для початківців є шкільні вечори з виступами із своїми творами, перемоги на літературних конкурсах, зустрічі з місцевими акторами, співробітниками газету місті й на селі, перші публікації.
Різноманітність форм позакласної роботи з літератури, раціональний добір методів їх проведення (разом з тонкою, делікатною індивідуальною роботою вчителя з початківцями), сприяють розвиткові інтересу до творів мистецтва, до літературної творчості, збагачують майстерність обдарованої, талановитої молоді.
Саме в юнацькому віці добре проглядається педагогічна обдарованість молоді. Готувати майбутніх учителів треба ще в школі, оскільки кваліфікованим педагогом може стати той, хто виявляє інтерес і нахил до роботи з дітьми. Мало прочитати книги з педагогіки, психології, методики. Практика дасть можливість судити профпридатність до педагогічної роботи юнака чи дівчини. Тому школа, класні керівники, вчителі - предметники мають можливість перевірити педагогічну обдарованість учнів, дати можливість збагатити її. Виявлення і розвиток нахилів до педагогічної діяльності може йти кількома шляхами: шефство старшокласників над молодшими учнями, участь їх у найрізноманітніших заходах молодших школярів, а то й проведення уроків малювання, праці, фізкультури в цих класах. Нарешті роль вчителя молодших класів дасть старшокласникові певний педагогічний досвід і підтвердження його педагогічних інтересів.
|
