---

Завдання сучасної освіти щодо формування творчої, соціально активної, інтелектуально розвиненої особистості вимагають від педагогів науково-педагогічно обґрунтованих підходів до організації виховної роботи у загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладах.

На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговість виховної функції надається навчальним закладам. Про це визначено у Законах України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про позашкільну освіту", "Про дошкільну освіту".

Основні напрями, принципи, завдання, тематичний зміст виховання учнів загальноосвітніх навчальних закладів викладені у програмі "Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України", затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 17.12.2007 №1133. Пропонуємо детально обговорити зазначену програму в кожному навчальному закладі та намітити шляхи її реалізації.

Виховна робота у загальноосвітніх навчальних закладах має базуватися на загальнолюдських цінностях та духовних, моральних і культурних засадах народу України.

Кожний навчальний заклад визначає систему виховної роботи, яка спрямована на формування відповідного виховного простору з потужним виховним впливом на особистість, що сприятиме формуванню її ціннісних орієнтацій та духовних пріоритетів. У першу чергу, виховний простір має бути позбавлений недружнього інформаційного впливу на дитяче та підліткове середовище.

Прискорення процесів глобалізації та включення України у світові процеси надали актуальності питанню міжетнічних відносин, інформаційно-освітньої роботи з профілактики поширення ксенофобських і расистських проявів серед дітей та учнівської молоді. Необхідно активізувати правове виховання, підвищити рівень правової культури дітей, забезпечити системне вивчення та дотримання учнями прав і обов’язків, які передбачені пунктами 42, 43 Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року № 964. Водночас слід активізувати співпрацю педагогічних колективів з органами учнівського та батьківського самоврядування щодо формування у дітей та молоді активної життєвої позиції, моральної культури, толерантної поведінки, уміння жити в громадянському суспільстві.

Військово-патріотичне виховання учнівської молоді є пріоритетним у підготовці учнів до служби у Збройних Силах України. З огляду на важливу проблему виховання в учнів любові до Батьківщини, рідного краю, поваги до старшого покоління, ветеранів Великої Вітчизняної війни, дітей війни на секції класних керівників, вихователів необхідно приділити увагу проведенню та участі учнів у військово-патріотичних іграх "Джура", "Котигорошко", "Зірниця" тощо, які покликані формувати у дітей високі морально-психологічні та бойові якості: мужність, сміливість, рішучість, відвагу, стійкість, наполегливість, дисциплінованість. Крім того, у цьому контексті важливою є підтримка функціонування шкільних музеїв бойової слави.

Актуальним напрямком виховної роботи залишається формування в учнів навичок культури здоров’я, безпечної поведінки, уміння робити єдино правильний вибір на користь здорового способу життя, підвищення рівня їх інформованості з питань профілактики тютюнокуріння, алкоголізму, наркоманії, профілактики ВІЛ/СНІДу. З метою створення системи профілактичних заходів запобігання тютюнокурінню серед дітей, учнівської та студентської молоді, педагогічних, науково-педагогічних та інших працівників видано наказ МОН від 01.02.2010 № 58 "Про затвердження заходів щодо виконання державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров»я населення на період до 2012 року".

У центрі уваги керівників навчальних закладів, класних керівників, вихователів, практичних психологів і соціальних педагогів мають бути питання профілактики випадків фізичного й психологічного насильства, образ, недбалого і жорстокого поводження з дітьми. З метою попередження проявів жорстокості й насильства та забезпечення прав неповнолітніх у навчальних закладах Міністерством видано наказ від 01.02.2010 № 59 "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству", який має неухильно виконуватись.

Слід приділити увагу питанням попередження торгівлі людьми, всіх форм експлуатації, включаючи сексуальні домагання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин та до екстремістських релігійних психокультурних угрупувань і течій; використання дітей для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушення до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення в азартні ігри тощо. Для здійснення виховної роботи із зазначених вище питань МОН видано Методичні рекомендації до проведення в загальноосвітніх навчальних закладах Уроку щодо попередження торгівлі людьми, якими забезпечено обласні Інститути післядипломної педагогічної освіти.

Особливу увагу під час серпневих конференцій необхідно приділити питанням профілактичної роботи у навчальних закладах з подолання злочинності та правопорушень серед неповнолітніх. Криміногенна ситуація в дитячому та підлітковому середовищі залишається тривожною. За даними Міністерства внутрішніх справ, кількість неповнолітніх, які скоїли злочини в І півріччі цього року, збільшилась на 17,3 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Також на 20,6 % зросла кількість злочинів, скоєних неповнолітніми. За таких умов є нагальна потреба обговорити з керівниками навчальних закладів, їх заступниками з виховної роботи, класними керівниками, практичними психологами шляхи посилення профілактичної та правовиховної роботи, спрямованої на зниження рівня злочинності серед неповнолітніх. Радимо вказати на необхідність розширення індивідуальних форм роботи з підлітками з так званої "групи ризику", залучення їх до позашкільної освіти, підсилення ролі органів учнівського самоврядування у профілактичній роботі серед неповнолітніх, впровадження кращого педагогічного досвіду з цих питань.

Соціальне здоров’я дітей та молоді значною мірою залежить від того, як вони проводять вільний від навчання час. Відтак необхідно організувати цілісний освітній простір, який створив би умови для наповнення внутрішнього світу підлітка ціннісним змістом.

Серед пріоритетних напрямів державної політики щодо розвитку освіти важливого значення надається позашкільній освіті як дієвому важелю соціального виховання та реформування життєвої компетенції молоді.

У системі Міністерства освіти і науки України діють 1493 державних та комунальних позашкільних навчальних закладів і 647 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в яких навчається понад 1,4 млн. дітей, що складає 35,7 % від загальної кількості дітей шкільного віку. Діюча мережа позашкільних навчальних закладів надає переважно безкоштовні послуги, створює додаткові можливості для духовного, інтелектуального, фізичного розвитку дітей та підлітків, здійснює соціальні функції стосовно забезпечення змістовного дозвілля молоді, навчає учнів за дослідницько-експериментальним, художньо-естетичним, еколого-натуралістичним, туристсько-краєзнавчим, науково-технічним напрямами.

У новому навчальному році навчально-виховний процес у позашкільному навчальному закладі здійснюватиметься за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 22.07.2008 № 676. Введення навчальних планів у навчально-виховний процес дає змогу педагогічним працівникам позашкільних навчальних закладів враховувати індивідуальні можливості, інтереси, нахили, здібності вихованців, учнів, слухачів, їх психофізичні особливості, стан здоров’я тощо. Враховуючи специфіку організації навчально-виховного процесу у позашкільних навчальних закладах, радимо висвітлити кращий досвід планування навчально-виховного процесу в позашкільних закладах.

У відповідності до вимог сьогодення потребує посиленої підтримки дослідницька, експериментальна, пошукова робота дітей та концентрація зусиль на цьому всіх заінтересованих сторін. Для удосконалення роботи з талановитими дітьми, схильними до наукової діяльності, була затверджена постанова Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2010 № 201 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 88", якою пропонується розглянути питання щодо утворення місцевих позашкільних навчальних закладів типу Малої академії наук учнівської молоді. Органам управління освітою, методичним службам, керівникам навчальних закладів слід створювати необхідні умови для роботи наукових товариств учнів та сприяти роботі територіальних відділень Малої академії наук.

Одним з ефективних напрямів позашкільної освіти, який має потужний виховний потенціал, є дитячо-юнацький туризм і краєзнавство. Необхідно підтримувати екскурсійну, туристсько-краєзнавчу та пошукову роботу, яка проводиться профільними туристсько-краєзнавчими позашкільними навчальними закладами, розвивати мережу гуртків в них. З метою виховання любові до рідного краю, шанобливого ставлення до звичаїв та традицій українського народу запроваджено Всеукраїнську експедицію учнівської та студентської молоді "Моя Батьківщина – Україна" (наказ МОН від 14.06.2010 № 561), Всеукраїнську туристсько-краєзнавчу експедицію "Пізнай свою країну". Наприкінці 2009 року був затверджений План заходів щодо підвищення рівня патріотичного виховання учнівської та студентської молоді шляхом проведення на постійній основі тематичних екскурсій з відвідуванням об’єктів культурної спадщини (розпорядження КМУ від 08.12.2009 № 1494-р). Для врегулювання цієї роботи Міністерством розроблено Рекомендації щодо порядку організації екскурсійних поїздок організованих груп учнівської та студентської молоді (лист МОН від 27.04.2010 №1/9-289).

Належну увагу необхідно приділити еколого-натуралістичній діяльності учнівської молоді, що виросла з юннатівського руху, 85-річчя якого відзначатиметься у жовтні цього року. Екологічна освіта є серед пріоритетних завдань державної освітньої політики. В навчально-виховному процесі позашкільних навчальних закладів важливе місце відводиться безпосередньому спілкуванню дітей з природою через проведення комплексних моніторингових досліджень, розгортання практичної природоохоронної діяльності на територіях природно-заповідного фонду під час виїзних форм навчання: екскурсій, походів, експедицій, польових практик, еколого-оздоровчих наметових таборів тощо, які допомагають дітям пізнати рідний край, виховати бережливе ставлення до природи. Окреме значення має участь дітей у Всеукраїнських екологічних акціях, форумах, конкурсах, проектах, таких як конкурс молодіжних проектів з енергоефективності "Енергія і середовище", конкурс Intel-ЕкоУкраїна, – конкурс науково-технічної творчості школярів старших класів Intel ISEF, проект "Екосвіт" та інші. Це дає можливість виявити обдарованих і талановитих дітей та сприяти їх подальшому розвитку.

Належна увага має бути приділена позашкільній освіті науково-технічного напряму, оскільки дитяча технічна творчість - це не тільки вид діяльності, спрямований на ознайомлення учнів з різноманітним світом техніки та розвиток їх здібностей, але й один з ефективних методів трудового виховання і політехнічної освіти. Значення науково-технічної творчості важко переоцінити в умовах технологізації суспільства. Однак, лише за останній навчальний рік 75 гуртків припинали діяльність, що не сприяє розвитку дитячої та учнівської технічної творчості.
Найбільше дітей обирають гуртки або творчі об’єднання художньо-естетичного напряму, тому належне забезпечення їх діяльності має бути на контролі органів управління освітою.

В Україні щорічно проводиться конкурс майстерності педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів "Джерело творчості" з номінацій "керівник гуртка року", "методист року", "заступник директора року", "директор року". Всього за останні роки понад 200 учасників взяли участь у третьому (всеукраїнському) етапі конкурсу. Для підняття престижу педагога позашкільного навчального закладу, привернення уваги до проблем позашкільної освіти органів управління освітою, громадських організацій рекомендуємо ширше висвітлювати досвід роботи кращих керівників гуртків, керівників, заступників керівників позашкільних навчальних закладів.

Велика увага педагогічних колективів позашкільних навчальних закладів має бути сконцентрована на роботі з дітьми з особливими освітніми потребами (діти, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку), яких за оперативними даними МОН у позашкільних навчальних закладах понад 13 тис.осіб. Оцінюючи ефективність діяльності новаторських позашкільних навчальних закладів щодо роботи з такими дітьми, необхідно приділити увагу координації спільної діяльності органів управлінь освітою, у справах сім’ї, молоді та спорту, охорони здоров’я, культури, туризму і мистецтв, громадських організацій у створенні системи піклування за дітьми-інвалідами щодо організації їх позашкільної життєдіяльності; поліпшити систему проведення обласних, районних конкурсів, фестивалів, виставок творчих робіт дітей-інвалідів, вихованців позашкільних навчальних закладів, систему спортивно-оздоровчої роботи з дітьми-інвалідами щодо їх підготовки до участі у параолімпійських іграх.

Вкрай важливою залишається проблема збереження та розвитку мережі позашкільних навчальних закладів, поліпшення їх матеріально-технічної бази, кадрового забезпечення, створення належних умов для роботи з дітьми та підлітками. Для врегулювання зазначених питань Міністерством підготовлено проект Державної цільової соціальної програми розвитку позашкільної освіти на період до 2014 року, яку планується до 1 вересня затвердити постановою Уряду.

Ці та інші питання рекомендуємо розглянути на секціях керівників навчальних закладів, класних керівників, педагогічних працівників позашкільних навчальних закладів.


Заступник Міністра                І.П.Зайцева

Завантажити