"ПОЕТИЧНА ПЕДАГОГІКА" АМОНАШВІЛІ - Розробки - Каталог статей - Дошкільнята, учні, гуртківці!
Холминський Будинок творчості дітей та юнацтва!
Меню сайту












Вчителям


Категорії розділу
Розробки [49]
Сценарії [15]

Міні-чат

Наше опитування
Хто Ви? Відвідувач нашого сайту.
Всього відповідей: 623

Статистика

Зараз на сайті: 1
Никає просто так: 1
Працює: 0

Головна » Статті » Розробки

"ПОЕТИЧНА ПЕДАГОГІКА" АМОНАШВІЛІ
"ПОЕТИЧНА ПЕДАГОГІКА" АМОНАШВІЛІ
Амоношвилі Шалва Олександрович, грузинський педагог-новатор, доктор психологічних наук, вчений, працював з дітьми дошкільного і молодшого шкільного віку.
В своїй праці Ш.О. Амонашвілі “Добридень, діти!” автор розповідає про свій досвід навчання шестилітніх дітей в школі, спираючись на свою багатолітню педагогічну практику. Треба зазначити, що на час випуску книги (1983), проблема навчання дітей шестилітнього віку була дуже актуальною, оскільки це було певним новаторством, а тому було необхідно уважно поставитися до цього питання.
Цю книгу називають “поетичною педагогікою”, оскільки вона подається не просто в теоретичному викладі сутності проблеми, а у вигляді розповіді Амонашвілі майже про кожний день його роботи з експериментальним класом, зупиняючись на тих питаннях, вирішення яких потребує детального розгляду. “Починаючи роботу над цією книгою, я поставив перед собою задачі: осмислити підготовчий клас крізь призму цілісної системи початкової та по можливості середньої школи; показати шестирічну дитину не тільки як учня, але, в першу чергу як зростаючу Людину, яка має своє життя та складні взаємовідносини з оточуючими; в залежності від цього показати, що кожна дитина може бути пізнаною та вихованою тільки з врахуванням її дійсного життя, її радощів та суму, потребувань та намагань, здібностей та сподівань; продемонструвати, що шестирічні діти – це особлива категорія, і в роботі з ними не можна механічно використовувати звичайні методи роботи з першим класом” .
Для автора було важливо описати, по-перше, загальний підхід до організації шкільного життя дітей, по-друге, творчу лабораторію педагога.
Однією з перших задач, які постають в книзі, це потрібно чи непотрібно дітям шестирічного віку навчатися в школі: це забирає в них дитинство чи за правильними методиками це розвиває дітей, готуючи їх до першого класу. Амонашвілі вважає, що саме за правильним підбором методів та форм навчання можна розкрити дитину та зробити з неї особистість.
Першою з проблем, які спіткають шестирічну дитину в школі, це перелік правил шкільної поведінки. Амонашвілі зазначає, що кожний учень має сам, спілкуючись з однолітками, встановлювати характер відносин, правил своєї поведінки в суспільстві. Під “сам”, автор має на увазі, організований ним процес виховання, який приведе до виникнення у дитини самостійних етичних висновків.
Педагог має чітко підходити до питання організації перерв між уроками. Вони мають бути організовані таким чином, щоб пустощі дітей не заборонялися, а були скеровані в тому напрямку, який буде розвивати дитину. В своєму експерементальному класі автор повісив дошку для малювання крейдою, а також папір для розмалювання олівцями. Був використаний магнітофон для того, щоб діти могли вчитися розпізнавати музичні твори, а також надати вихід своїй енергії, танцюючи під цю музику, тощо.
Що стосується певних предметів, наприклад рідної мови, російської мови(на той час теж рідною), математики, то автор подає свій досвід як можна навчити дітей правильно розуміти завдання предметів, використовувати наглядні матеріали, допомагати один одному, доводити свою точку зору, та поважати право кожного учня вказати власну. Амонашвілі зупиняється на тому, що необхідно педагогу завжди слідкувати за своїми питаннями, оскільки вони сприймаються дітьми не зовсім так як те здається вчителю. Звертаючи увагу на ігри, які необхідно використовувати у роботі з шестирічними дітьми, автор говорить про те, що “педагогічними можна вважати ігри, які підвищують дітей – всіх разом і кожного зокрема до рівня його престижу, ті ж ігри, які можуть принизити дитину навіть трохи, є непедагогічними, і їх не можна проводити на уроках.
За Амонашвілі, дітям необхідно пропонувати такі справи, за які вони можуть братися не колись, а зараз же, і перші кроки мають приводити їх до перших успіхів, а не невдач.
Узагальнюючи свою роботу, автор виділяє по 10 питань, на які він категорично відповідає “так” чи “ні”.
Питання, на які дається відповідь “ні!”:
1. Чи можна використовувати в підготовчому класі досвід роботи з І класом без змін?
2. Чи можна заставляти дитину одразу виконувати накази та розпорядження вчителя?
3. Чи можна дітям ставити оцінки?
4. Чи можна давати дітям обов'язкові домашні завдання?
5. Чи можна говорити в класі хто з дітей вчиться краще?
6. Чи можна вимагати від дітей, щоб вони сиділи на уроках “не рухаючись”?
7. Чи потрібно забирати в дитини іграшки, які вона принесла до школи?
8. Чи можна залишати дітей на другий рік?
9. Чи можна вимагати дітей приходити в шкільній формі з портфелями?
10. Чи можна приймати в підготовчий клас дітей, яким до 6 років залишається 2-3 місяці?
Питання з відповіддю “так!”:
1. Чи потрібна спеціальна методика для викладання в підготовчому класі?
2. Чи можна використовувати тут досвід виховної роботи з старшими дошкільнятами з дитячих садків?
3. Чи потрібно заохочувати дітей, щоб вони йшли попереду вчителя у вивченні матеріалу?
4. Чи може педагог спеціально робити помилки, щоб діти знаходили та виправляли їх?
5. Чи потребує педагог бути артистичним в роботі з дітьми?
6. Чи можна давати дітям різні завдання на їх вільний вибір?
7. Чи потрібно посилювати самостійну роботу дітей?
8. Чи потрібно давати батькам характеристики дітей та готувати для них пакети з роботами дитини?
9. Чи потрібно, щоб діти оцінювали урок?
10. Чи потрібно проводити відкриті уроки для батьків?
Перелік цих питань систематизує досвід та уявлення
Ш. Амонашвілі про виховання та навчання дітей шестирічного віку в підготовчих класах школи.
ВИСНОВКИ
Вчитель повинен не тільки ставити ціль або задачу і показувати шлях до її досягнення, а намагатись запропонувати різні підходи і заохочувати дитину робити власний вибір, шукати свою стежку до мети.
На думку педагога-новатора головне у навчанні – це заохочувати дітей до власного пошуку, власного шляху пізнання світу, необхідно вчити їх самостійності, готувати до дорослого життя. В цьому і полягає роль і обов’язок керівника гуртків, вчителя, вихователя.


Категорія: Розробки | Додав: dvovuk (26.02.2009) | Автор: Вовик E W
Переглядів: 1506 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
.

Форма входу
Логін:
Пароль:

Пошук

.



Обін WebMoney WMZ, WMR, WME, WMU, WMB.
Віддасте:
Одержите:

Телепрограма





    Каталог сайтів України

    talschool-music

    GTA - улюблена гра українською

    Світ українського! Українське кіно, музика, кліпи та програми.

    Аніме та манґа українською


    Малеча - ресурс для сучасних батьків

     Мистецька сторінка - Новини мистецтва, Статті про мистецтво, Галерея . Рейтинг, голосування.Розміщення робіт на сайті безкоштовне.

    Портал Українців Одещини

    Національна спілка кобзарів України

    kazka.in.ua - Українська казка


    Дитячі Будинки України

    Пошукова система підприємств

     Вконтакті - білий безкоштовний український каталог сайтів та веб-сторінок!

    Дошка безкоштовних оголошень України,Каталог сайтів,Каталог фірм,організацій та підприємств,Форум,Новини

    Sjogodni.org.ua | СЬОГОДНІ в історії | вагомі ПОДІЇ історії, ВІДКРИТТЯ, видатні люди, море цікавостей...

    Хутір - Своє Село

    Життя завжди цікаве...

    Наші дітки

    Rambler's Top100

    www.rbdut.at.ua

    Корюківка Альянс3000

    Рибинська ЗОШ І-ІІІст.




Copyright MyCorp © 2016