" Фольклорний"
Головій Тетяна Олексіївна
Виховання у дітей патріотизму, поваги до народних традицій, звичаїв та обрядів, духовних цінностей українського народу є одними із головних завдань, які стоять перед закладами позашкільної освіти. Ефективним засобом, що має на меті втілити їх у життя, є робота фольклорних колективів, оскільки саме фольклорне виконавство допомагає глибше пізнати особливості внутрішнього світу народу, його психології, секрети народної творчості.
Робота фольклорного колективу має багато граней. Це, насамперед, вивчення й збереження народно-пісенної творчості, танцювального мистецтва та гри на народних інструментах, обрядів і звичаїв, дитячого фольклору, народно-прикладного мистецтва, а також відтворення (виконання) кращих зразків фольклору. Його різножанровість збагачує дітей, розвиває їхню самодіяльну творчість і фантазію.
Метою програми є формування компетентностей особистості засобами фольклорного колективу.
Основні завдання полягають у формуванні таких компетентностей:
1. Пізнавальної, що забезпечує ознайомлення з поняттями та знаннями фольклорного жанру, народнопісенної творчості нашого народу; народної манери виконання.
2. Практичної, що сприяє оволодінню навичками гри на народних інструментах; виконанню кращих зразків народнопісенної творчості нашого народу.
3. Творчої, що забезпечує формування творчих здібностей, музичного мислення, вокального слуху та голосу; формування почуття ритму, пластики та грації; розвиток виконавської майстерності.
4. Соціальної, що сприяє вихованню дбайливого та шанобливого ставлення до народних традицій, сценічної культури, національної свідомості; формування естетичного смаку; популяризації фольклорного жанру.
Дитячий фольклорний колектив вивчає і пропагує кращі вокальні зразки народної творчості, виконуючи їх у народно-пісенному стилі, який відрізняється від академічного відкритим звуком, живим «оголеним» інтонуванням слова.
Формування правильного співального звуку в народній манері виконання - основне завдання вокальної практики кожного вихованця. Завданням керівника є не допускати зажатого, різкого, надто відкритого і крикливого звучання. Спів відкритим народним грудним звуком не повинен бути надмірним і виснажливим для учнів.
Передбачено навчити дітей поєднанню співу з рухом та грою, зберігаючи при цьому якість і силу звучання. У дітей необхідно формувати розуміння і «чуття» музики, що допоможе їм працювати самостійно, без керівника. Обов'язковою є робота над вокальними навичками учасників, поступовим, грамотним розширенням їхнього голосового діапазону. Керівник має працювати над диханням виконавців, правильною артикуляцією, чіткою вимо- вою (дикцією), при цьому добиваючись аби виконання було таким же природним, як і процес мовлення.
Керівник повинен звернути особливу увагу на підголосковий спів. Можливість виконання підголосків стане окрасою народних творів. Невловимі мелодичні нюанси, які майже неможливо передати за допомогою нотного запису, найвідчутніші у «живому» виконанні. Тому стильові особливості народної імпровізації кожного регіону діти по можливості повинні переймати з голосу або з фонозапису голосу місцевого виконавця. Діалектний говір, використаний у фольклорних програмах, надасть їм особливої неповторності. В роботі з дитячим фольклорним колективом керівнику необхідно реалізувати основні дидактичні принципи індивідуального підходу до дітей, активізації їхнього сприйняття, образного мислення
1творчої ініціативи, комплексного освоєння фольклорного матеріалу, послідовності в освоєнні програмного матеріалу.
Програма колективу передбачає такі теми: навчально-виховна робота з народознавства, вокально-хорова робота, дитячий фольклор, народний танець, інструментальна музика, концертно-масова робота, експедиційна діяльність, розважально-пізнавальні та пізнавально-виховні заходи.
Робота колективу здійснюється за принципами інтеграції загальної середньої та позашкільної освіти, здійснення міжпредметних зв'язків. Заняття в колективі доповнюють базові знання учнів з музики, співу, народознавства, історії.
Фольклорний колектив може складатись з однієї або декількох груп залежно від запланованого репертуару та з чотирьох вікових категорій дітей - підготовчої, молодшої, середньої та старшої. Вік вихованців - від 7 до 18 років. Термін навчання на початковому рівні становить 2 роки. Заняття проходять 2 рази на тиждень по дві години. Термін навчання на основному рівні дорівнює 2 роки. Заняття проходять 3 рази на тиждень по 2 год.
Репертуар колективу добирається відповідно до кожної з вікових категорій, творчої працездатності та виконавських здібностей учасників. Наприклад, пісні з танцювальними рухами або театральними діями повинні бути простими у вокальному виконанні, оскільки увага дітей зайнята, окрім співу, танцем або грою.
Репертуар для колективу підбирається як із супроводом, так і без нього. Супроводом може бути ансамбль троїстих музик у складі сопілки, скрипки, бубна як основних музичних інструментів та інструментів, притаманних кожно му окремому регіону (кларнет, бугай, басоля, тарілка, контрабас, ріжок, великий барабан тощо).
Репертуар складається, насамперед, із тих пісень, які побутують у місцевості з урахуванням діалектних особливостей регіону. Краще не вводити в нього власні обробки та авторські твори, оскільки вони порушують особливості народного виконавства. Обираючи твір, педагог має визначити його зміст, жанр, стиль, структуру, форму, емоційну навантаженість, силу психологічного впливу на учасників, особливості драматургічного розвитку, можливість художнього виконання, довготу звучання та виконавські труднощі.
Специфічність фольклорного колективу полягає у тому, що він має багато жанрів, а це, в свою чергу, вимагає залучення до участі в ньому керівників народного танцю та ансамблю народних інструментів, режисера, концертмейстера (баяніста-акомпаніатора).Участь у роботі колективу баяніста-акомпаніатора допомагає у вивченні нових творів, хоча виступ на сцені бажано проводити без його супроводу чи в супроводі ансамблю народних інструментів.
Серед усіх колективів художньої самодіяльності робота фольклорного колективу передбачає також особливу різноманітність засобів, форм і методів.
Проводити заняття керівник може у будь-якій формі: урок-гра, урок- казка, урок-пошук, урок-спів, урок-бесіда, лекція-концерт, яка перетворюється у масовий захід: тематичну програму, календарно-обрядове дійство, вечір-зустріч, вечорниці тощо. Важливе значення для фольклорного колективу має експедиційно-пошукова робота.
Учасники середньої та старшої вікових категорій повинні систематично брати участь у концертній діяльності, що є необхідною умовою їхнього творчого зростання та морального стимулу.
Після кожного виступу у концертній програмі або в іншому масовому заході необхідно провести його спільне обговорення педагогами й вихованцями. Така форма роботи є застереженням від повторення помилок учасниками виступу. Масові заходи, успішно проведені фольклорним колективом (Різдвяна програма, свято Миколая, свято Матері, вечорниці, ігрові дитячі програми тощо) є підсумком його діяльності за певний період навчання.
Відео
